ПРИРОДНІ УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Викладені нижче наслідки 163-річного досліду отримані на тлі природних умов, для яких характерні наступні показники.

Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна розташований у центрі м. Києва з координатами: 57027’ північної широти і 30030’ східної довготи. Його територія з площею 22,5 га починається на водорозділі басейнів Дніпра та його притоки Либідь і має загальний ухил на південний захід у бік Либеді.

Рельєф у верхній частині Ботанічного саду розчленований ярами на схили різної крутизни і експозиції. Вирівняна і частково терасована нижня частина має відносно малу площу. Перепад висот складових рельєфу знаходиться у межах від 139 до 178м над рівнем моря. За таких умов більша частина рідких атмосферних опадів сходить поверхневим стоком і не використовується рослинами.

На дефіцит вологи розміщених тут рослин впливає також низька водоутримуюча здатність легких грунтів. Грунтовий покрив території Ботанічного саду мозаїчний, що характерно для перехідної зони від Полісся до Лісостепу. Він представлений різними відмінами сірого лісового та дерново-підзолистого типів (65). Материнські породи тут різні: алювіальні піски, лесовидні суглинки та глей. Залежно від рельєфу потужність гумусового горизонту коливається від 5 до 25см. Реакція грунтової витяжки слабо кисла або нейтральна. Рівень грунтових вод для кореневих систем дерев майже на всій території Ботанічного саду недосяжний.

Переважна більшість досліджених нами рослин вирощена в період, коли вже існувала державна служба метеорологічних спостережень. За даними Держкомгідромету (1881-1995рр.) клімат Києва визначений як помірно континентальний (43). Середня річна температура приземного повітря становить +7,30С з віковим коливанням від +5,10С до 9,70С. Середній мінімум температури повітря сягає –3,60С, абсолютний –32,20С; середній максимум +11,60С, абсолютний +39,40С. Сума середніх добових температур повітря вище +50С дорівнює 30200С, вище +100С – 26950С. Метеорологічний період вегетації тривав в середньому 207 днів.

Холодні зими складають 20% від загального числа зим. Аномально холодними за час випробування дослідних рослин були зими: 1882 – 83, 1890 – 91, 1892 – 93, 1895 – 96, 1908 – 09, 1928 – 29, 1939 – 40, 1941 – 42, 1946 – 47, 1953 – 54, 1962 – 63, 1984 – 85 та 1986 – 87 років. Однак, за даними фахівців, які вивчали зимостійкість плодових рослин у районі досліджень (67) та за нашими спостереженнями “катастрофічні” зими з аномально холодними співпадали лише в трьох випадках із тринадцяти. Це свідчить про те, що зимостійкість деревних рослин залежить не тільки від показника від’ємної температури, а й від нестабільності температурного режиму протягом зими.

Характерною особливістю зимового періоду в районі досліджень є чергування морозів з відлигами. В середньому за зиму буває 8 – 10 відлиг тривалістю від 5 до 30 днів кожна. В окремі роки вони провокують передчасну вегетацію рослин і спричиняють пошкодження наступними морозами.

Висока і щільна міська забудова дещо захищає дерева Ботанічного саду від потоків повітряних мас. Однак, негативний вплив високобальних вітрів відчутний. У весняні місяці буває 1 – 5 днів із швидкістю вітру 15м/сек. і вище а влітку трапляються урагани і шквали (30-40м/сек.). Такі вітри в поєднанні з дощем щорічно спричиняють буреломи і буревали дерев з великими і щільними кронами.

Середня кількість опадів за період 1890 – 1990 рр. становить 655,3мм з коливанням від 594,7 до 732,4мм. У літні місяці 80% дощів випадає у вигляді злив. При складному рельєфі та значному ухилі території (різниця висот 39м) такі опади мало ефективні.

Важливим фактором для переземівлі фанерофітів є наявність снігового покриву. В середньому в Києві буває біля 100 днів із сніговим покривом висотою від 10 до 30см (максимальна 75см). Середня дата утворення його 22 грудня, сходження – 30 березня. Під час тривалих відлиг сніговий покрив зникає.

Чималої шкоди вічнозеленим рослинам і листопадним деревам та кущам із густим галуженням завдають в умовах Києва ожеледь та мокрий сніг. В середньому за рік перше атмосферне явище буває 11 днів, друге – 4.

В цілому, природно-кліматичні умови району досліджень сприятливі для інтродукції деревних рослин з різних флористичних областей Голарктики. Однак, для оптимізації окремих факторів є потреба в агротехнічних заходах (терасування території, підживлення та полив рослин, а в окремих випадках – вкривання кореневих систем і обв’язування крон молодих вічнозелених дерев перед зимою).

Об’єктами наших досліджень були 975 таксонів з колекції Ботанічного саду ім.акад. О.В. Фоміна (786 видів, 37 гібридів, 3 підвиди, 5 різновидностей, 6 форм і 138 культиварів). Вони відносяться до 223 родів дерев, чагарників, напівчагарників, чагарничків та ліан. За контроль слугували 34 види місцевих рослин. Нижче приведені статистично опрацьовані дані для 885 назв рослин із 200 родів. Їх таксономія а також відомості про ареал, розміри та екологічні потреби в природніх умовах зібрані з різних джерел (3,4, 7 – 9, 12, 13, 17, 19 – 35, 38, 39, 42, 49 – 51, 54, 56, 57, 61, 62, 64, 68, 71, 74 – 77, 84 – 91). Фенологічні спостереження проведені нами в період з 1965 по 2002 рр. Їх програма і методика складені з урахуванням пропозицій багатьох дослідників (11, 16, 18, 27, 40, 58, 59, 66, 78, 80, 81).

Ступінь зимостійкості вивчали за 8-бальною шкалою С.Я.Соколова (70). При статистичному опрацюванні одержаних даних дотримувались методики Г.М.Зайцева (36). Час завершення приросту визначали за методикою О.О.Молчанова і В.В.Смірнова (60). Вік рослин станом на 2002 рік вказували за картотекою деревних рослин Ботанічного саду. Біометричні показники брали з кращих особин за вживаною в таксації лісових насаджень методикою (6).

Умовні скорочення та символи:

Біол. – біологічний

Вег. – вегетація

Вз. – вічнозелений

Вис. – висота

Д. – дерево

Дек. – декада

Декор. – декоративний, декоративність

Діам. – діаметр

Жив. – живець

Забарв. – забарвлення

Завв. – заввишки

Заверш. – завершується

Зим. – зимостійкість

Інтенс. – інтенсивність

К. – кущ

Л. – листки

Лік. – лікарський

Лн. – ліана

Лп. – листопад, листопадний

Нас. – насіння

Нк. – напівкущ

Осін. – осінній

Пл. – плодоносить, плодоношення

Понов. – поновлення

Почин. – починається

Розмн. – розмноження

Розпуск. – розпускається

Утв. – утворює

Цв. – цвіте, цвітіння

І – ХІІ – місяці року

Ступінь зимостійкості:

I    –   рослина цілком зимостійка

II   –  обмерзають кінці пагонів минулої вегетації

III  –  обмерзають кінці пагонів минулої вегетації на всю довжину

IV  –  обмерзають 2 – річні гілки

V    –  обмерзають 3 – річні і старші гілки

VI   –  рослина обмерзає до рівня снігового покриву

VII  –  рослина обмерзає до кореневої шийки, але відростає

VIII – рослина гине під час перезимівлі

Інтенсивність цвітіння біологічна:

1 – цвітуть всі пагони відповідного віку (не менше 75%)

2 – цвіте більша частина пагонів відповідного віку (не менше 50%)

3 – цвіте менша частина пагонів відповідного віку (не менше 25%)

4 – цвіте до 25% пагонів відповідного віку

5 – цвітуть поодинокі пагони.

Інтенсивність цвітіння декоративна:

1 – квітки або суцвіття переважають над фоном облиснення

2 – квітки або суцвіття утворюють фон, який рівний фону облиснення

3 – переважає фон облиснення, але квітки багаточисельні

4 – квітки або суцвіття розсіяні на фоні облиснення в малій кількості

5 – квітки або суцвіття поодинокі, або мало помітні

Рясність плодоношення:

1 – плодоносять у невеликій кількості окремі рослини

2 – задовільне рівномірне плодоношення вільних рослин і слабке
в насадженнях

3 – значне плодоношення вільних рослин і задовільне в насадженнях

4 – рясне плодоношення вільних рослин і добре в насадженнях

5 – рясний врожай скрізь.