Рослини мають відчуття!

Клів Бакстер (Cleve Backster) був американським експертом з детекторів брехні. У 1966 році, використовуючи детектор брехні, він випадково виявив, що рослини мають високорівневу емоційну активність, яка подібна до емоційної активності людей. Він провів серію досліджень, які здивували весь світ.

Рослини мають відчуття!

Одного разу Бакстер з'єднав детектор брехні з листям [кімнатної рослини] драцена, відомої як “драконове дерево”. Він хотів подивитися, через який час відреагує листя, якщо полити водою коріння рослини. Теоретично, після вбирання води електропровідність рослини збільшиться (або, відповідно, зменшиться його опір) і крива, записана на міліметрівці [детектора брехні] підніметься вгору. Але, насправді, намальована лінія відхилилася донизу. Коли детектор брехні приєднується до людського тіла, фломастер малює різноманітні криві відповідно до змін настрою суб'єкта. Реакція драцени була схожа на зміну коливань людського настрою. Здавалося, що вона було щаслива, коли пила воду. 
 

Клів Бакстер (Cleve Backster) був американським експертом з детекторів брехні.Фото: anzasanctuarv.com

Рослини володіють ЕСС [екстрасенсорним сприйняттям]

Бакстер захотів подивитися, чи будуть у рослин які-небудь інші реакції. Зі свого досвіду [роботи з детектором брехні] Бакстер знав, що небезпека – це хороший спосіб виявити сильну реакцію суб'єкта. Тому, Бакстер занурив лист рослини у гарячу каву. Ніякої реакції.

Тоді він задумав щось страшніше: підпалити листя, приєднане до детектора брехні. При цій думці, ще навіть до того як він пішов за сірниками, крива на міліметрівці швидко поповзла вгору. Коли він повернувся з сірником, то побачив, що ще один пік з'явився на кривій. Було схоже на те, ніби рослина дізналася, що він збирається підпалити її і злякалася. Якщо він проявляв сумнів, нерішучість або небажання підпалити рослину, то реакція записана детектором брехні, була не такою різкою. А коли він просто прикидався що збирається підпалити листя, то рослина майже не реагувала. Рослина була навіть здатна відрізнити дійсні наміри від фальшивих. Бакстер ледь не вискочив на вулицю з криком: “Рослини можуть думати! Рослини можуть думати!”. Це чудове відкриття назавжди змінило його життя.

Пізніше, коли Бакстер і його колеги проводили експерименти по всій країні, використовуючи різні прилади і різні рослини, вони продовжували спостерігати подібні результати. Вони відкрили, що навіть коли листя зривали з рослини і розрізали на шматки, після приєднання детектора до цих шматків, спостерігалася та ж реакція.

Рослини – прекрасні фахівці з виявлення брехні

Зазвичай, в експериментах, де використовують детектори брехні, електроди приєднуються до підозрюваного, і потім підозрюваний педантично опитується з використанням спеціально підготованих питань. Всі нормальні люди мають аспект ясного розсудливого розуму, який зазвичай називають “совість”. Тому, скільки б причин або виправдань не існувало, коли люди брешуть або здійснюють погані вчинки, вони, поза сумнівом, ясно усвідомлюють, що це – брехня або поганий вчинок. Отже, електричне поле тіла змінюється і ця зміна фіксується апаратурою.

Бакстер поставив експеримент, під час якого він приєднав детектор брехні до рослини і потім поставив піддослідному декілька питань. В результаті Бакстер виявив що рослина може повідомити (свідчити) бреше піддослідний чи ні. Він запитав піддослідного в якому році той народився, дав йому сім варіантів і велів йому відповідати “ні” у всіх випадках, включаючи і правильний. Коли піддослідний відповів “ні” на правильний рік [народження], рослина зреагувала і на міліметрівці з'явився пік.

Д-р Арістід Ессер (Dr. Aristide Esser), керівник медичних досліджень в Державній лікарні ім. Рокланда в Нью-Йорку , повторив цей експеримент, давши завдання піддослідному (людині яка виростила рослину із зернятка і піклувалася про неї) неправильно відповідати на питання. Рослина зовсім не покривала свого господаря. Неправильні відповіді відбивалися на графіках. Ессер, який не вірив Бакстеру, сам переконався в тому, що теорія Бакстера була правильною.

Рослини можуть впізнавати людей

Щоб перевірити, наскільки добре рослини можуть розпізнавати речі, Бакстер запросив чотирьох студентів, зав'язав їм очі і попросив витягнути жереб з капелюха. На одному з папірців була інструкція вирвати з коренем одне з двох рослин в кімнаті і знищити, розтоптавши його. “Вбивця” повинен був здійснити це наодинці, і ніхто інший не знав особи “злочинця”, включаючи і Бакстера. Тому, рослина, що залишилася, могла не відчути (розпізнати) з думок інших учасників експерименту, хто був “вбивцею”. Експеримент був поставлений так, що рослина була єдиним свідком.

Коли рослина, яка залишилася в живих, була приєднана до детектора брехні, то кожного студента попросили пройти повз рослину. Рослина не показала ніякої реакції на п'ятьох студентів. Але коли студент, винний в злочині, пройшов біля неї, електронне перо почало швидко малювати. Ця реакція вказувала Бакстеру на те, що рослини здатні запам'ятовувати і впізнавати людей або речі, які заподіюють їм шкоди.

Дистанційна чутливість

Рослини мають тісний зв'язок з іншими. Наприклад, коли Бакстер повернувся в Нью-Йорк з Нью-Джерсі, він виявив на графіках (у записах на міліметрівці) що всі рослини зреагували [на його появу]. Він був здивований, що рослини показували, що вони відчувають його “від'їзд” або “вітають” його з поверненням. Він підкреслив, що момент часу реакції рослини співпав з тим моментом часу, коли він ухвалив рішення повернутися додому з Нью-Йорка.

Чутливість до життя на мікроскопічному рівні

Бакстер виявив, що аналогічні криві зявляються на міліметрівці, коли рослини відчувають смерть будь-якої живої істоти, навіть на клітинному рівні. Він відмітив це випадково, коли змішував джем з йогуртом перед їжею. Мабуть консерванти, що містяться в джемі, вбивали деяку кількість лакто-бактерій [молочнокислих бактерій] у йогурті і рослина відчувала це. Бакстер також виявив, що рослина реагувала, коли він зливав гарячу воду в стічну трубу. Мабуть, рослини реагували на смерть бактерій у водостоку. Щоб перевірити цю гіпотезу Бакстер провів експеримент і виявив, що коли морська креветка вкидалася в киплячу воду автоматичним механізмом, який не вимагає людського втручання, рослини дуже сильно реагували.

Серцебиття в яйці

І знову випадково Бакстер відмітив реакцію рослини, коли він розбив яйце. Він вирішив розслідувати цей експеримент і приєднав яйце до свого устаткування. Після дев'яти годин на міліметрівці з'явився запис, що вказував на серцебиття ембріона курча від 160 до 170 ударів за хвилину, подібно до того, ніби ембріон курча залишався в інкубаторі від трьох до чотирьох днів. Проте, яйце було незаплідненим [дієтичним], тобто було куплене в магазині. Всередині нього не було ніякої циркулярної [кровоносної] системи. Як Бакстер міг пояснити пульс в яйці?

У експериментах, проведених в Медичній Школі Йєльського Університету (Yale University Medical School) у період від 1930 до 1940 рр., покійний професор Гарольд Сакстон Барр (Harold Saxton Burr) виявив, що навколо рослин, дерев, людських істот і кліток існують енергетичні поля. Бакстер подумав, що тільки експерименти Барра дають можливість пояснення експерименту з яйцем. Він вирішив на якийсь час відкласти свої експерименти з рослинами, щоб досліджувати суть експериментів з яйцем і те, як його відкриття можна пов'язати з висновком [Барра] щодо витоку (першопричини) життя.

Комментарии: