На теренах України омела з’явилась досить давно, але масового розповсюдження омела набула років 30-40 тому. З кожним роком дерев заражених омелою стає все більше і це вже стало значною проблемою, особливо у великих містах України. Спеціалісти відзначають що в Західній Європі вона захопила до 8% деревно-чагарникових рослин, на той час в українських містах і селах часто нею уражені до третини дерев.
Рід Омела нараховує сотні видів. В України найбільшого розповсюдження набула Омела біла/ європейська - Viscum album L. Саме про неї і піде мова в цій статті.
Омела біла, як і більшість видів омели, це вічнозелена кущова рослина напівпаразит, оскільки може самостійно здійснювати фотосинтез. Вона паразитує на багатьох видах листяних дерев та кущів , а її підвиди і на деяких хвойних деревах .
Омела біла - багаторічний кулеподібний кущик, 30-80см у діаметрі (інколи аж до 120 см) з вилчасто розгалуженими, голими, зеленувато-жовтими, дерев'янистими гілками. Листки супротивні до 8 см довжиною зелено зимуючі, сидячі, шкірясті, товсті, жовто-зеленого кольору, видовжені, на верхівці тупі, цілокраї, голі. Квітки жовті, непомітні, роздільностатеві, сидячі розміщені по 3-6 у розвилках гілок. Рослина дводомна. Плід — кістянка, біла, куляста до 5-9 мм в діаметрі. Насіння овальне або трикутної форми, оточене шаром тягучого слизу.
Плоди омели дозрівають в кінці літа на початку осені. Плоди омели розносять птахи, в основному, омелюхи, які є основними розповсюджувачами омели, на не заражені омелою дерева.
Омела біла поселяється на великій кількості деревних видів, в основному на листяних, менше паразитує на більшості хвойних дерев ( основний перелік видів приведений нижче)
Вважається, що Омела призводить до зниження енергії росту деревних рослин та їх довговічності, втрати декоративності та врожайності, а також викликає часткове або постійне усихання верхівок та поступове усихання дерев у кінцевому підсумку.
Якщо не вживати ніяких заходів боротьби з цією рослиною-напівпаразитом, то вона здатна сильно пошкодити дерево-«господаря», іноді доводячи його до повного виснаження і загибелі.
Боротьба із омелою може виявитися непростим завданням. Ось деякі методи, які можуть використовуватись для боротьби з омелою:
Обрізка. Один із найбільш ефективних способів боротьби з омелою – своєчасне і постійне видалення кущів омели із крони із частиною гілок дерева. При цьому робити це потрібно обережно, щоб не зашкодити дереву ще більше. Втім навіть радикальна обрізка не гарантує, що не буде повторного зараження омелою через декілька років (дивись фото нижче). До того ж це трудомісткий, дороговартісний та досить непростий, а часом і небезпечний для людей, що роблять обрізку, метод.
Хімічна обробка. Хімічну обробку можна використовувати для прямого знищення рослин омели. Як правило, ці методи включають використання обприскування або ін'єкцій певних гербіцидних складів для вибіркової боротьби з омелою без негативного впливу на види рослин-господарів.
Хімічні обробки теж потребують значних коштів. Їх проведення пов’язане із значними труднощами, які обумовлені, насамперед, з тим, що омела, як правило, поселяється на дорослих деревах і на значній висоті, куди не так просто дістатись. В України навіть проводили досліди з використанням для цього дронів для таких обробок.
В будь якому випадку ці заходи повинні проводитись професіоналами, щоб не завдати шкоди дереву-господарю і довкіллю.
Боротьба з омелою за допомогою біотехнологій. Сучасний напрям в боротьбі з омелою який , в основному, лише в стадії розробки та наукових досліджень . Це метод, при якому для боротьби з омелою пропонуються різні патогенні гриби, бактерії та комахи. Наскільки поінформований автор, цей метод в Україні, поки, не використовується.
Більше про способи боротьби можна прочитати в науковій статті зарубіжних науковців за посиланням:
Нажаль, всі перераховані методи крім того, що вони дороговартісні і складні в застосуванні не можуть гарантувати від повторного зараження Омелою білою дерев на яких ці методи застосовувались. Будь які методи із перерахованих вище є лише короткостроковим рішенням довгострокової проблеми.
Ні хімічний контроль, ні обрізка не змінюють причин, через які омела так поширена, вони «лікують» лиш симптоми, а не виявляють та не усувають основні причини. Контроль має бути постійним, інакше чисельність омели просто повернеться до колишніх високих рівнів протягом кількох років. Таким чином, хоча це й корисно для обробки окремих дерев, необхідний пошук довгострокових рішень для боротьби з Омелою білою в аномально великій кількості на великих територіях.
А поки таких рішень не знайдено, варто більше уваги приділяти підбору асортименту для озеленення і застосовувати в озелененні види дерев, які відносно стійкі до зараження омелою.
Розподіл на три групи є достатньо умовним. Здебільшого список стійкості дерев до зараження омелою є результатом більш ніж 15-річного ( 2007 -2024 роки) спостереження автора над розповсюдженням Омели білої в місті Києві, а також Київській, Чернігівській та Житомирській областях.
Крім того автор ознайомився з великою кількістю статей в інтернеті українських та іноземних авторів, які писали про розповсюдження Омели білої в Україні та Європі і де згадується про стійкість окремих деревних видів до зараження їх Омелою.
Цей список може слугувати лише приблизним орієнтиром щодо стійкості дерев до зараження їх Омелою білою і може уточнюватись на основі подальших спостережень та наукових досліджень.
Як приклад можна навести деревні види – Клен ясенолистий/ негундо (Acer negundo) та Граб звичайний (Carpinus betulus). З 2007 по 2020 рік автор не спостерігав в місті Києві на них Омели білої. Перші кущі Омели білої в кроні Клена ясенолистого були помічені лише в 2021 році, а на поодиноких деревах Граба звичайного лише в 2024 році. Тобто деревні види які перераховані в першій групі не можна вважати такими, які не можуть бути вражені Омелою білою в майбутньому.
1. Види дерев стійкі до зараження омелою* ( за роки спостережень в кронах цих дерев не спостергалась Омела біла, при тому, що поряд могли рости дерева інших видів 3 групи, крона яких була значно вражена омелою)
Майже всі види хвойних (рід Ялина, Туя, Ялівець, Псевдотсуга, Кипарисовик , Тис та інші, крім представників роду Сосна, Ялиця та Модрина, які можуть суттєво вражатися іншими видами чи підвидами Омели білої).
2. Види дерев відносно стійкі до зараження омелою* (за роки спостережень в кронах цих дерев Омела біла спостерігалась лише на окремих екземплярах, або на їх зараження вказували деякі автори статей в інтернеті.)
3.Види дерев, які найбільше вражаються омелою* ( за роки спостережень спостерігалось масове зараження Омелою білою)
*Детальний опис всіх перерахованих видів дерев та їх фото можна прочитати в енциклопедії рослин на порталі Ваш сад за посиланням:
Ще раз наголошую, що перелік дерев по групах потребує уточнення, подальших спостережень за цими видами дерев та наукових досліджень!
Буду вдячний відвідувачам порталу ВАШ САД за доповнення, в коментарях до цієї статті, переліку дерев по кожній із зазначених груп по результатах власних спостережень за поширенням Омели білої в Україні та інших країнах світу.
P.S. Всі фото в статі зроблені автором в 2008-2024 роках. При їх використання посилання на портал ВАШ САД обов’язкове.
Петро Рековець – дендролог,
голова правління Київського ландшафтного клубу
Михалыч, 2024-02-26 21:57:04
Ця стаття досить жваво обговорюється на фейсбук в групі "Дендрофлора України і світу" . Передивитись обговорення статті можна за посиланням : https://www.facebook.com/groups/330798573757077
|
|