Як зберегти пам’ятні багатовікові дерева УкраЇни?

Саме на питання винесене в заголовок шукали відповідь на  ІІІ Міжнародній науково-практичної конференції  “Історичні, правові та природоохоронні аспекти збереження пам’ятних багатовікових дерев”,  яка відбулася 18-20 квітня 2018 року за ініціативою HHI Лісового і садово-паркового господарства НУБіП України та Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” .

У роботі ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції прийняли участь науковці і фахівці з багатьох регіонів України та країн Європи, зокрема, з Республіки Польща, які представляли Федерацію Арбористів Польщі та з Литовської Республіки – представники Асоціації Арбористів Литви.

На пленарному засіданні ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, яке проходило в Національному університеті біоресурсів і природокористування (НУБіП) України, піднімалися актуальні питання збереження вікових пам’ятних дерев, як основи природного ландшафту, шляхом покращання їх стану і використання сучасних технологій.

Тематика конференції була присвячена наступним питанням:

1. Сучасні світові тенденції та технології збереження багатовікових дерев.
2. Пам’ятки природи як об’єкти історико-культурної спадщини.
3. Правові аспекти охорони та збереження пам’ятних багатовікових дерев.
4. Використання раритетних природних об’єктів для розвитку туризму.
5. Охорона, збереження і лікування ботанічної пам’ятки природи ”Дуб Максима Залізняка” в історико-культурному та еколого-освітньому аспекті.
6. Методи біотехнології в системі заходів збереження генофонду багатовікових дерев та унікальних рослин.

ІІІ Міжнародна науково-практична конференція відзначила, на території України зростають тисячі багатовікових дерев серед яких є декілька десятків дерев з винятковим історичним і культурним значенням (Дуб Максима Залізняка, Дуби Т.Г. Шевченка, Дуби Петра Могили, Дуб академіка Погребняка, Дуб Вітовта, Липа Т.Г. Шевченка тощо). Багатовікові дерева – природна спадщина, яка має унікальний науковий інтерес у історичному контексті, пов’язана з видатними постатями і подіями в історії України. У складний період розвитку державності в Україні, наукові дослідження багатовікових дерев України сприятимуть ідентифікації та збереженню національної природної спадщини та формуванню соціальної відповідальності за охорону навколишнього середовища.

Для учасників конференції були проведений тренінги з обстеження пам’ятних дерев на території НУБіП У країни, зокрема “Дуба Вітовта”, який зростає біля 4 навчального корпусу університету  та намічені заходи щодо його охорони та збереження.

На запрошення природоохоронців Черкащини учасники конференції 19 квітня 2018 р. відвідали с. Будище Звенигородського району та провели обстеження вікових історичних дубів “Будищанські Дуби Шевченка”. Ці дерева знаходяться в аварійному стані та потребують сучасних методів і технологій їх лікування та оздоровлення.

Робочі моменти конференції

Третій день Конференції був присвячений 1000-літньому ”Дубу Максима Залізняка”, який зростає в урочищі “Холодний Яр” біля хутора Буда Чигиринського району Черкаської області, а балансоутримувачем є Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”. Обстеження багатовікового дерева було проведено фахівцями Федерації Арбористів Польщі за допомогою сучасних методик і приладів, зокрема, з використанням сонячного томографа PICUS 3.

Обстеження ”Дубу Максима Залізняка” в урочищі “Холодний Яр”

 Учасники конференції надали конкретні консультації щодо збереження цих унікальних пам’яток історії та природи та намітили заходи щодо  Їх подальшого лікування та оздоровлення.

По результатах роботи конференції була прийнята резолюції в якій  зазначено  та рекомендовано наступне:

 1. Стан багатовікового „Дуба Максима Залізняка” є задовільним, що можна пояснити  стабілізаційними заходами, які були проведені в попередні роки. Його окружність на час проведення конференції складає 9,01 м,  висота біля 30,0 м, а шатроподiбна крона сягає з пiвночi на пiвдень 35 метрiв, а із заходу на схiд 28 метрiв.

2.  Моніторинг стану „Дуба Максима Залізняка”, який проведено 18 квітня 2018 р. польськими арбористами із застосуванням сонячного томографа показав, що історичне багатовікове дерево знаходиться у задовільному стані, але має суттєві ушкодження стовбура.

3. Необхідно продовжити здійснювати організаційно-господарські та агротехнічні заходи щодо охорони, збереження та лікування “Дуба Максима Залізняка”, а саме:

          -  провести комплексне обстеження вікового дерева та грунту в межах його крони, і на їх основі розробити агротехнічні заходи щодо підтримання життєдіяльності дуба, які б передбачали чистку крони від сухих гілок та покрщення грунтових умов;

          - влаштувати огорожу по всьому периметру крони дерева та покрашити стан живої загорожі, яка оточує вікове дерево, з метою формування природного бар’єру, який не дозволяє витоптувати ґрунт навколо дуба і зменшить рекреаційне навантаження;

          - для зменшення бокового затінення крони „Дуба Максима Залізняка” провести кронування оточуючих дерев супутніх порід, видалення окремих екземплярів дерев, для покращення проходження фізіологічних процесів;

          - з метою захисту дуба від шкідників та збудників хвороб доцільно постійно проводити обробку дерева екологічними препаратами;

          - у зв’язку із частими засушливими періодами та як результат зниженням рівня грунтових вод, необхідно провести роботи по забезпеченню багатовікового дерева вологою, зокрема, вверх по схилу від дерева доцільно облаштувати водозабір для дощових вод, а також, по можливості, передбачити підведення води з інших водних джерел;

          - залучити до участі у конференції широке коло фахівців та спеціалістів з метою комплексного дослідження стану вікового дерева, його збереження та обміну досвіду з утримання дерев-патріархів;

          - продовжити використання новітніх методів та технології щодо вивчення, охорони та утримання “Дуба Максима Залізняка”;

4. Ініціювати проведення повної інвентаризації багатовікових історичних дерев на території України, створення реєстру таких дерев і на їх основі організувати розробку комплексних заходів щодо їх охорони, збереження та оздоровлення.

5. Продовжити розробку та відмітити важливість біотехнологій розмноження та збереження генетичних ресурсів багатовікових дерев, які мають вагоме історичне та культурне значення в межах наукової теми “Біотехнологічні рішення збереження генофонду історично цінних багатовікових дерев”», а саме:

- провести дослідження впливу абіотичних та біотичних факторів на механізмів старіння у деревних рослин, їх генетичні особливості та екосистемну ролі у процесі лісовідновлення та забезпечення біорізноманіття;

- рекомендувати здійснити ДНК-ідентифікації багатовікових дерев з метою формування банку генетичних даних різних видів;

- розробити біотехнологію розмноження багатовікових історично цінних дерев на основі дослідження особливостей їх морфогенезу in vitro з отриманням клонів “Дуба Максима Залізняка” та інших меморіальних дерев;

- розпочати  проведення науково-технічні робіт зі створення унікальної колекції генетично-ідентичних клонів багатовікових дерев України на базі Ботанічного саду НУБіП України.

6. Для проведення моніторингу за багатовіковими історичними деревами на території України, зокрема, за “Дубом Максима Залізняка”, необхідно придбати та застосовувати сучасні прилади та обладнання, а також розширити міжнародне співробітництва та підготовка фахівців-арбористів у спеціалізованих навчальних закладах України.

7. Популяризувати методи дослідження, утримання та охорони вікових дерев в пресі, наукових виданнях, на практичних та лекційних заняттях у загальнооосвітніх школах та вищих учбових закладах.

8. Для привернення уваги до охорони і збереження багатовікових історичних дерев на території України доцільно посилити роботу із засобами масової інформації.

9. Наступну міжнародну наукову конференцію з питань збереження багатовікових дерев провести у 2020 році та присвятити її 425-річчю з дня народження гетьмана Богдана Хмельницького.

 Кушнір А.І. – в.о. завідувача кафедри ландшафтної архітектури і СПБ НУБіП України, член Оргкомітету конференції

 Піхало О.В. –  доцент кафедри ландшафтної архітектури і СПБ НУБіП України, канд. с.-г. наук, секретар конференції

Матеріал, для розміщення на порталі „Ваш сад”, підготовив та додав фото учасник конференціЇ, голова правління Київського ландшафтного клубу Рековець П.М.